МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ КИЇВСЬКОЇ  РАЙОННОЇ  У  м. ДОНЕЦЬКУ РАДИ

 Красно дякуєм за хліб!

Урок читання в 2 класі

                                     Класний керівник:

Рибалка  Тетяна Володимирівна

ТЕМА:  Г. Демченко «Красно дякуєм за хліб!». Л. Компанієць «Хлібина».

МЕТА: Ознайомити учнів з казкою Г. Демченка «Красно дякуєм за хліб!», з віршем Л. Компанійця «Хлібина»; вчити правильно, виразно, осмислено читати; поповнювати словниковий запас; розвивати логічне мислення, правильне, свідоме, вирізне читання; виховувати бережливе ставлення до хліба.

ТИП УРОКУ. Інтегрований (читання, українознавство).

ОБЛАДНАННЯ. Загадки, ілюстрації, скоромовки, виставка хлібних виро­бів, грамзапис «Пісня про хліб».

ПЛАН-КОНСПЕКТ

Під час перерви звучить грамзапис «Пісня про хліб».

І. Організація початку уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Робота над скоромовкою:

Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці. Читаємо скоромовку хором (або по одному).

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

—Про тему нашого уроку ви дізнаєтесь, відгадавши загадку: «В землю кидало­ся, на повітрі розгулялося, в печі гартувалося, запахом своїм усіх приваблює.» (Хліб).

— Сьогодні ми ознайомимось з казкою Г.Демченка «Красно дякуєм за хліб!» і з віршем Л.Компанійця «Хлібина».

IV. Сприймання та. осмислення нового матеріалу.

1. Бесіда на виявлення знань учнів.

— Як виготовляють хліб?

— Які процеси проходить хлібина, щоб потрапити на наш стіл?

— Які прислів'я, приказки про хліб ви знаєте?

—Чи шануєте ви працю тих людей, що вирощують, випікають запаш-ний хліб?

— Чи бережно ви ставитесь до хліба? Чому?

2. Розповідь про побут українців.

— Хліб належить до особливо шанованих символів українського наро­ду. Недаремно в народі складено про хліб чимало прислів'їв: «Хліб — усьому голова», «Хліб житній — батько рідний, гречана каша — мати наша», «Без хліба немає обіда» та приказок: «Аби хліб, а зуби знайдуться», «Хліб-сіль вам» та ін.

— Що ж означає слово «хліб»? Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно. Хліб — це випечений виріб із борошна, продукт харчування. Хліб — це рослини в полі (ярові, озимі). Хліб — це поле.

Хліб — це заробіток, як засіб існування (відібрали останній хліб, або жити на чужих хлібах, тобто на утриманні в когось) Хліб насущний — щоденні, звичайні харчі.

От що значить хліб для людини.

В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику — то найвища ознака гостин­ності народу. Існує в народі повір'я, що хліб потрібно випікати у жіночі дні — середу чи п'ятницю, хоча в окремих родинах житній хліб — паляниці, пекли щодня. Якщо борошна до нового врожаю не вистачало, домішували товчену картоплю, висівки, гарбузи.

З давніх часів батьки навчали дітей своїх традицій — берегти хліб. Паля­ниця мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювався по­класти її догори. Немовля разом із материним молоком уживало хліб: йому давали обгорнуту в полотняну тканину «м'якушку-смоктунця».

Та не тільки хліб випікали у сім'ях.

Скільки різних смачних хлібних виробів пекли! У неділю і свята з житньо­го або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки з сиром, маком, карто­плею, капустою, ягодами, також пекли коржі, млинці.

— Що нині випікають з борошна, крім хліба?

їжею і окрасою був хліб на різних святах і в обрядах. Та й тепер жодне весілля не обходиться без короваю, а до нього випікають шишки, калачі, дивні, лежні тощо.

На Великдень обов'язково випікали круглі калачі — паски. Прикрашали їх різ­ними фігурками, виробленими з тіста, — пташками, колосками, ріжками, косичками.

З хлібом на вишитому рушнику йшли навесні оглядати поле, сіяти, жати. Най­кращу жницю квітчали вінком з колосків, а потім ще сплітали вінок, урочисто несли його в село до двору господарів, клали вінок на хліб, з яким господині вітали женців.

У день повернення птахів з теплих країв випікали «сорок», «жайворон­ків», давали їх дітям, а вони виходили у двір, підкидали «пташок» угору і закли­кали весну, вітали її прихід.

3. Бесіда на сприймання розповіді.

— Що дізналися нового з розповіді?

— Що означає слово «хліб»?

— Яке в народі існує повір'я про хліб?

— Що випікали крім хліба?

— На яких святах та обрядах був хліб і різні хлібні вироби?

4. Показове читання казки «Красно дякуєм за хліб!». Зараз я прочитаю казку Г.Демченка «Красно дякуєм за хліб!», а ви потім дасте відповідь на таке запитання: «Чому казка має таку назву?»

5. Словникова робота. Прочитайте слова, подані після казки. Які слова ви
не зрозуміли?        Вполював — знайшов, застрелив; змарнувати — втратити;
праправнуки — внуки предків (прабабусі, прадідуся)

6. Читання «ланцюжком»

7. Вибіркове читання

— Прочитайте, як чоловік здобував собі їжу?

— Що ж то за чарівна комора?

— Чому ми вдячні за хліб?

— Як ви розумієте вираз «красно дякуєм»?

— Вираз «ранок починається» замініть відповідними словами з казки.

— Знайдіть у творі слова, що звучать як прислів'я.

— Які ще прислів'я про хліб ви знаєте? Вчитель вивішує плакат з написаними на ньому прислів'ями: «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.» «Найсмачніший хліб од свого мозоля.» «їж хліб із сіллю і водою, живи правдою святою.»

8. Показове читання вчителем вірша Л.Компанійця «Хлібина».

— Зараз я прочитаю вірш «Хлібина», а потім ви дасте відповідь на таке питання: «Чому хліб — це могутність країни?»

9. Словникова робота.

Давайте прочитаємо слова подані після вірша. Які слова незрозумілі?

Скоринка — корка; достаток — всього вдосталь.

10. Читання «ланцюжком».

11. Виразне читання.

12. Бесіда «хором».

13. Бесіда на сприймання прочитаного:

— Чому хліб — це могутність країни?

— У яких словах вірша висловлена головна думка?

— До якого твору цей вірш подібний своєю основною думкою?

V. Підсумок уроку.

— З якими творами ми ознайомились?

— Чим схожі казка і вірш?

— Яка основна думка цих творів?

Відгадайте загадки:

Хвалить його кожен,

Любить його кожен,              На добрій землі                Ноги на полі,

І дня ми прожити                   Місце найкраще               Середина надворі,

Без нього не можем. (Хліб)      Знайшов на столі. (Хліб) Голова на столі? (Хліб)

VI. Повідомлення домашнього завдання.

Довідатись від старших людей про прикмети, повір'я, пов'язані з хлібом. Підготувати до свята «Хлібові вклонімося» малюнки, вірші, розповіді.